Там, де нас нема...

Вот интересный взгляд со стороны на Украину. Мне понятны и близки обиды и негодование автора текста, тем более, что о части из них я уже писал в блоге. Однако, имеющиеся в тексте нотки расизма я не поддерживаю.
Материал позаимствован на сайте http://ord.kiev.ua/

Днями їхав у відпустку на батьківщину з Португалії, бо є можливість провести з батьками деякий час. Працюю в Каїмбрі, потроху заробляю, бо своєчасно отримав паспорт, який дає право на роботу у ЄС. Отож, приїхав в аеропорт Лісабона та сиджу в барі, підкріпляюся «поншем» перед польотом. Людей в барі мало, близько входу сидить якийсь негритос-папуас ( я вже став розбиратись в цих мармизах), цідить пес віскi, а я собі цього дозволити не можу, oбмежуюсь дешевим «поншем». Наразi входить ще одне опудало - на вигляд точно якийсь ескімос з півночі Канади і видно, собака, на підпитку, бо до бармена «через губу» поварнякав щось на англійській. Якби було тверезе, то тихенько говорило б, і ще й би кланялося. Став посеред залу оглянувся своїми лупаками, похитався і весь перемінився, - став нормальним ескімосом. Згинаючись і кланяючись побіг до папуаса. Пробелькотів щось на англійській, а потім ( я ледве з крісла не впав) на россійскій « Что, брат, выпиваешь? Pусский водки? Помню-помню, как было тяжело в Москве в общаге по понедельникам на пары подниматься. Не сказал бы, что с России возвращаешся, то я и так бы понял.» А той йому відповідає, що вертається не з Росії, а з Києва, з України. Тут ескімос аж в долоні заплескав, бо в Київ летить по бізнесу і каже негритосу- папуасу, щоб той з ним на россійскій поговорив для тренування мови, бо вже більше чим півтора десятка літ збігло, став потроху забувати виучку у Патріса Лумумби. А той папуас йому й каже, що, бляха-муха, в Україні «сошли с ума». Ці дві мавпи тренуються в мові, але бачу, що ескімос все менше став запитувати і помаленьку розмова на російській мові стала згасати. Мало того, було таке враження, що ескімос-канадець піде брати білет назад в своє канадське закалгаря. Під два - три келішки віскі негр розповів, що влади в Україні немає, що держава Україна, то якась примара, - «фата - моргана», що в Україні вести бізнес неможливо, бо всюди і в високих, і в низьких кабінетах, і на вулицях питають «а що ти мені даси?». Зовсім не думають, що вони можуть дати,… чи ми разом щось заробимо. Розказав про нашого президента і прем’єр-міністра, що видають укази та постанови, що українська міліція підпорядковується Кабінету Міністрів України, а президент пише Указ, що зупиняє дію цієї постанови, що міліція підпорядковується йому і посилає в Конституційній Суд України конституційне подання на Кабінет Міністрів України. Так ніби обоє білини обжерлися. А потім заговорили про боксера Кличка, що мер Києва і його молодий cекретар луплять (тобто б'ють !!!) Кличка і членів його фракції в Київраді і, a ті жаліються іншим побитим депутатам і, начебто, подають в суд на мера Києва і його посадовців. Оце дожився Кличко! Ото треба було йому мати з ними cправи? Я мало не зомлів, як ці чорно-бліді заговорили про Тернопіль, що там придурочний заступник голови облради сказав, що буде виконувати обов’язки голови на громадських засадах. Від Києва до Тернополя всі подуріли. Як послухав те все, то рука сама потягнулася за новою порцією дешевого «понши». Ото завітаю до рідних Підгайців, поп’ю батьківського самогону тай гайда назад до сонячного Каїмбрі, там немає сезонної перерви у будівництві. Не було ніколи толку на Україні і не буде. За п'ятнадцять років Китай став провідною державою в світі, купа держав вступила в Європейський союз, а Україна, вибачте, тільки в гімно. Оголосили реєстрацію на літак до Києва, біля тумбочки реєстрації і черги немає. Літак транзитний, до Києва ніхто з Лісабона не летить. Дивлюсь, а за мною плентається блідий ескімоса. Плечі опустив, ногами шаркає, аж постарів з виду. Переживає бідолаха. Кажуть Міталлу Стілу, що має по всьому світі металургійні заводи, в Україні гаплик приходить, то цей просто самовбивця, що їде робити бізнес на Україні. Негритосу-папуасу з Сенегалу поталанило. Живий вернувся. Член «ОРД», «Хома»